Стерилізація: все, що вам слід знати

У вас в родині нещодавно з’явилося своє пухнасте диво? Вітаємо! Це хвилюючий, але неймовірний момент.

Якщо ви взяли дорослу тваринку у волонтерів, ймовірно, вона вже позбавлена можливості принести вам непередбачуване потомство. Але якщо ваш новий член родини ще маленький, або ж ви взяли дорослу тварину з вулиці, вам доведеться скоро замислитися над цим питанням. 

Ми в одній статті зібрали всю основну інформацію про те, коли, як і навіщо слід проводити операцію, а також спробували відповісти на основні побоювання собачко- і котобатьків і розвіяти популярні міфи.

Допомогти нам у цьому взялися 

  • Оксана Поладоваветеринарна лікарка з чотирирічним досвідом, клініка Vet.ua, Братиславська 14-б

  • Наталія Мартишкозоопсихологиня з досвідом роботи в цій сфері понад 6 років, засновниця проекту “Собака з вулиці”, в рамках якого вона проводить безкоштовні онлайн-консультації для людей, які взяли собаку з вулиці

  • мережа ветеринарних центрів “Алден-Вет”.

    Що таке стерилізація? Яка вона буває?

Вважається, що стерилізація – назва операції, яку проводять самочкам, а кастрацію – самцям; часом термін стерилізація використовують як універсальний. Це не зовсім правильно з медичної точки зору. Кастрація передбачає видалення статевих органів (сім’яників або яєчників, іноді також матки), тож це і є правильна назва операції, про яку ми будемо сьогодні говорити. Стерилізація ж – це видалення частини сім’яних канатиків чи маткових труб відповідно. 

Трохи далі поговоримо про те, чому ветеринари радять віддавати перевагу саме кастрації. А поки що – про те, як саме роблять цю операцію.

  • У киць операцію проводять з розрізом по так званій білій лінії (вертикально вздовж живота) чи з боковим розрізом. Різні ветеринари мають різні точки зору на те, який метод кращий. Вважається, що боковий розріз краще загоюється, але це залежить від багатьох факторів, які ви можете обговорити зі своїм ветеринаром. Зазвичай при операції видаляють лише яєчники, але іноді, якщо є показання, то видаляють також матку.

  • У котиків операцію проводять через один чи два розрізи; суттєвої різниці при цьому немає. Ця операція за своєю суттю є простішою, оскільки не потрібен доступ у черевну порожнину (крім випадків, коли у самця крипторхізм, тобто один сім’яник не вийшов із черевної порожнини у калитку).

  • Серед собак, самочок зазвичай каструють по білій лінії, самців – через один розріз. 

Наш Марік вже кастрований та готовий до зустрічі зі своєю людиною!

Наш Марік вже кастрований та готовий до зустрічі зі своєю людиною!

Також ви могли чути про хімічну (медикаментозну) кастрацію. Це метод, при якому тварині підшкірно вводиться імплант препарату, який поступово розсмоктується. Перші 2-4 тижні статева охота посилюється через гормональний сплеск, а потім настає ефект кастрації, який триває близько півроку. Якщо з якихось причин доведеться використати цей метод, обов’язково запитайте у ветеринара, який препарат буде використовуватись і які в нього побічні дії.

Хімічна кастрація має сенс, якщо власник планує у майбутньому використовувати тварину для розведення, або ж якщо у тварини є серйозні протипоказання до оперативного втручання (що може визначити лише ветеринар). Однак значним недоліком цього методу є необхідність вводити імплант (досить недешевий) кожні півроку.

Навіщо каструвати тварину

Звичайно ж, перша і найбільш очевидна відповідь – щоб уникнути ризику небажаного потомства. Однак переваги від кастрації на цьому не закінчуються. Цей розділ особливо рекомендую прочитати власникам, які вважають, що тварину, яка не виходить за межі квартири/двору і не спілкується з іншими представниками свого виду, каструвати не потрібно.

“Науково доведено, що у кішок кастрація до першої тічки знижує ризик виникнення пухлин молочних залоз – які є дуже розповсюдженою проблемою – на понад 90%, – розповідає ветеринарна лікарка Оксана Поладова. – З кожною подальшою тічкою ризик росте, і після третьої тічки операція практично не запобігає цій проблемі. Це ще одна причина задуматися щодо кастрації якнайраніше. 

Крім того, кастрація дозволяє уникнути розвитку іншого захворювання, як у кішок, так і в собак – піометри. Це гнійне запалення в матці, яке може обернутися серйозними ускладненнями. В закритій формі його неможливо помітити неозброєним оком, і цей стан загрожує життю тварини.

Також є інші захворювання репродуктивної системи – запалення яєчників, кісти, новоутворення в матці та яєчниках. Вони зустрічаються рідше, але цього всього також можна уникнути, каструвавши тварину. Ризики від операції значно нижчі”.

Кастрація самців – також надійний метод запобігти раку сім’яників.

За даними Національного інституту здоров’я США, дослідження життя 40139 собак виявило, що середня тривалість життя кастрованих самок вища на 26,3%, а самців – на 13,8%. Цей ефект спостерігався незалежно від розміру та породи собак. Найбільша в світі мережа клінік “Банфілд” у 2013 році опублікувала звіт, у якому зібрала дані про 2,2 мільйони собак і 460000 котів. Виявили, що тривалість життя кастрованих собак – самочок і самців – була вищою на 23% та 18% відповідно, а киць і котиків – на 39% і 62% відповідно. І хоча не можна стверджувати, що це прямий причинно-наслідковий зв’язок (наприклад, власники кастрованих тварин зазвичай загалом схильні більше уваги приділяти здоров’ю своїх улюбленців), ці відсотки – непоганий привід замислитись.

Окрім фізичного здоров’я, слід зважати й на те, що поведінка некастрованої тварини буде більш неспокійною та складною в контексті спільного проживання з вами. Наприклад, кобелі неохоче слухаються команд, виють, гавкають на перехожих і б’ються з іншими собаками, коти мітять територію та б’ються з іншими котами, а киці голосно нявкають, можуть використовувати різні місця в будинку в якості туалету та часом приваблюють натовпи агресивних котів під вікна.

Зверніть увагу, що стерилізація, яка позбавляє тварину лише здатності до розмноження, не знижує ризики, пов’язані зі здоров’ям, вказані вище. Крім того, оскільки в цьому випадку в тварини залишається охота, стерилізація ніяк не допомагає з поведінковими проблемами.

Важливо: під час тічки самочка, чи то киця, чи то собачка, почувається дуже некомфортно. Фактично вона страждає.

Тому у вас як у відповідального власника є лише чотири варіанти (насправді – лише один): залишити як є і дозволяти тварині страждати, давати тварині таблетки та інші тимчасові препарати (неефективні або й небезпечні – про це нижче), дозволяти народжувати, що небезпечно для здоров’я та погіршує проблему надмірної кількості тварин, або ж все ж таки організувати операцію.

Ліра кастрована та чекає на свого найтурботливішого хазяїна!

Ліра кастрована та чекає на свого найтурботливішого хазяїна!

Коли найкраще каструвати тварину

Вік. “Найкраще каструвати тварину в віці близько 5-6 місяців, – розповідає Оксана Поладова. У ветеринарів різні точки зору щодо того, чи можна і чи варто робити це раніше, але на думку Оксани, це не потрібно. “Сучасний протокол вакцинацій передбачає останню ін’єкцію в віці 4 місяців, далі треба дочекатися напруженого імунітету, і от вже й 5 місяців”.

Разом з тим, операцію можна безпечно провести й у старшому віці, тому якщо ви взяли додому дорослу тварину з вулиці, її теж слід прооперувати. Однак в такому випадку вам треба обов’язково порадитися з ветеринаром, оскільки, імовірно, спочатку вам порадять провести тварині повний курс вакцинацій та необхідні обробки від паразитів.

В будь-якому разі, найкраще проконсультуватися із лікарем, оскільки оптимальний момент для операції може дещо різнитися в кожній конкретній ситуації.

Тічка. Більшість лікарів схиляються до думки, що кастрація під час тічки небезпечніша і небажана процедура. “У деяких тварин внаслідок гормональних порушень бувають затяжні тічки, і варіантів не лишається. Але є дані, що згортання крові внаслідок дії гормонів під час тічки працює гірше. Якщо можна почекати – навіщо ризикувати?”

Але, як ми пам’ятаємо з попереднього розділу, найкраще взагалі проводити операцію ще до першої тічки.

Здоров’я. Ветеринарні клініки рекомендують, щоб на момент проведення операції тварина не лише була комплексно вакцинована проти вірусних захворювань і сказу, а й пройшла всі необхідні обробки від паразитів, тобто бліх, кліщів та гельмінтів.

Протипоказання. “Протипоказанням для планової кастрації є стани, за яких тварина почувається погано, і які не пов’язані з репродуктивною системою, – каже лікарка. – Наприклад, вірусна інфекція або отруєння. У таких випадках треба спочатку пролікувати тварину, а далі вже її каструвати”.

Малюку Хоупу ще зарано на кастрацію, але як тільки підросте – одразу зробимо чік-чік!

Малюку Хоупу ще зарано на кастрацію, але як тільки підросте – одразу зробимо чік-чік!

Все про наркоз та інші ризики

Як і в людей, у тварин, на жаль, не існує нульового анестезіологічного ризику. Здорова молода тварина належить до першої категорії ризику, тобто ймовірність ускладнень для неї мінімальна.

“Чомусь серед власників тварин побутує думка, що наркоз – найстрашніше, що може статися з твариною, але це не так, – каже Оксана Поладова. – Зараз у більшості клінік застосовують сучасні препарати. Крім того, за комплексного підходу до знеболення і загальної анестезії можна очікувати, що тварина перенесе будь-яку операцію якнайлегше”. 

Для яких тварин існує підвищений ризик?

Пояснює лікарка:

“Є деякі захворювання, які можуть суттєво вплинути на анестезіологічний протокол, але прямим протипоказанням до операції вони не є. Такою проблемою є генетично обумовлена гіпертрофічна кардіоміопатія (ураження серцевого м’яза, при якій відбувається потовщення його стінки) у британських та шотландських кішок. Також схильні й інші породи кішок, і насправді ризик цього захворювання існує для більшості кішок, у тому числі і безпорідних, але у цих порід протікає найтяжче без належного моніторингу і лікування, і зустрічається дуже часто”. 

Ветеринарні клініки рекомендують завчасно зробити УЗД серця, щоб визначити чи потребує тварина лікування до оперативного втручання чи особливого протоколу анестезії, а також провести аналіз крові на згортання, на загальну роботу імунної системи та на біохімічні показники, які показують лікарю роботу внутрішніх органів.

“Окремо слід виділити тварин брахіцефалів – собак з короткими носами, – додає Оксана Поладова. – Такі тварини під час наркозу (та й не лише) можуть мати проблеми з диханням, тому потребують обов’язкової інтубації (підключення трубок для механічної вентиляції легень). Це пов’язано з тим, що у зв’язку з породними особливостями у них дуже звужені ніздрі, натомість подовжене м’яке піднебіння, що западає у гортань і заважає нормальному диханню”.

Окрім анестезіологічних ризиків, існують також і хірургічні, які передбачити неможливо. Зрідка також можуть бути проблеми технічного характеру, пов’язані з обладнанням і хірургічними матеріалами. “Але статистично ускладнення з будь-яких причин у здорових тварин на планових операціях трапляються досить рідко, – каже лікарка. – Найчастіше проблеми трапляються з терміновими операціями та хворими тваринами”.

Відповідно, головне, що ви як власник чи власниця киці чи собаці можете зробити для своєї малечі – відвезти в клініку на попереднє обстеження, щоб лікарі могли якнайкраще підготуватися до операції та виявити потенційні ризики. 

“Мабуть, побоювання щодо анестезії у випадку планових операцій не зовсім виправдані, – говорить Оксана Поладова. – Підхід до анестезії кожного пацієнта має бути індивідуальним, що дозволить дійсно звести ризики ускладнень від анестезії до мінімуму”.

Ось так виглядає щаслива кастрована собаня без жодних ускладнень! Наша Ліссі готова до зустрічі зі своєю людиною.

Ось так виглядає щаслива кастрована собаня без жодних ускладнень! Наша Ліссі готова до зустрічі зі своєю людиною.

Готуємось до операції, покроково

1. Оберіть клініку.

По-перше, якщо ви чули, що ця операція настільки проста, що лікаря можна викликати додому, відмовтеся від цієї ідеї. “Ми ж не будемо шукати лікаря, який би прооперував нас на кухонному столі”, – жартує Оксана Поладова. Яким би досвідченим не був хірург, він чи вона не забезпечить наявності усього необхідного, що має бути під рукою на випадок ускладнень, клінічного обладнання, кваліфікованого персоналу поруч чи стерильної операційної.

По-друге, найкраще буде не відштовхуватись від ціни. “Якщо шукати, де найдешевше, то потрібно приготуватися до того, що і якість проведеної операції буде не найвищою, – застерігає Оксана Поладова. – На вартість операції впливає багато факторів, зокрема якість шовного матеріалу і препаратів для анестезії (що якісніші, то дорожчі). Дешевий шовний матеріал може призводити до свищів, поганого загоєння тканин, в тому числі м’язів та шкіри. Дешеві препарати для анестезії мають більше побічних реакцій, менш безпечні. Що більше препаратів комбінується для знеболення і анестезії, то дорожча виходить операція”. 

Відгуки в інтернеті Оксана радить читати критично – адже люди схильні більше писати негативні відгуки, а от коли все гаразд, про позитивні забувають. А от питання, які варто уточнити – чи є апарат для УЗД, чи є стаціонар на випадок ускладнень та чи є в клініці окремий анестезіолог. Відсутність двох останніх пунктів не стане перешкодою, але важлива, якщо у киці чи песика підвищений ризик ускладнень, та й для вашого власного психологічного комфорту.

2. Відвідайте клініку без тварини та обговоріть усі сумніви.

“Я завжди раджу прийти заздалегідь і подивитися на клініку, – радить зоопсихологиня Наталія Мартишко. – Ваш улюбленець – член родини, тому важливо заздалегідь зустрітися з лікарем. Так, для цього доведеться витратити час, але нічого страшного. Дізнайтеся заздалегідь без тварини, що необхідно. Цей підготовчий момент важливий ще для самої людини, щоб вона була спокійна”. 

Спілкування з ветеринаром чи іншим працівником клініки заздалегідь – запорука того, що ви будете краще поінформовані і впевненіше почуватися. Найкраще, коли власник вивчає всю доступну інформацію – і про види наркозу, і про види швів, які можуть використовуватися – тоді можна предметно про це поговорити з лікарем. І навіть якщо в лікаря немає можливості виділити вам час на спілкування, відвідини клініки заздалегідь для консультації з адміністратором дозволить вам впевненіше почуватися наступного разу.

3. Прийдіть з улюбленцем на попереднє обстеження.

По-перше, попереднє обстеження, як ми обговорювали вище, необхідне для того, щоб якнайкраще визначити анестезіологічний протокол та відсутність протипоказань. Але ці відвідини – ще й важливий психологічний момент. 

“Відвідини лікаря – це в будь-якому випадку стрес, – пояснює Наталія Мартишко. – Мінімізувати його можна лише готуючи собаку заздалегідь. Їй треба донести, що лікар не несе небезпеки, що все гаразд. І момент, коли лікар оглядає тварину до операції, стає дуже важливим. Для цього є дуже хороші методики. Наприклад, погладжування тварини, яке має починатися ще вдома – не просто почухати за вушком, а по всьому тілу тильним боком долоні, дуже м’яко. Таким чином ми вже контактуємо з твариною в спокійній обстановці”.

4. Впорайтесь зі своїм хвилюванням.

На цьому пункті зоопсихологиня дуже, дуже наголошує. “Власник повинен бути цілком спокійним, – закликає вона. – Якщо є запитання до ветеринара, їх слід обговорити заздалегідь. Щойно власник починає тривожитися і хвилюватися, це дуже передається тварині. Вона не здатна вибудувати логічний ланцюжок, що це власник переживає через те, що бере на себе відповідальність – це занадто складно. Тварина не може так подумати. Просто є тривога – є потовиділення, прискорене дихання. Тобто власник готує себе”.

Що означає “тривога передається”? У багатьох тварин, як і у людей, існують так звані дзеркальні нейрони. Це нейрони, які активуються однаково і при виконанні якоїсь дії, і при її спостереженні. Саме завдяки цим нейронам ми відчуваємо емпатію одне до одного та “зчитуємо” чужі емоції. Так само і тварини можуть “зчитати” вашу тривогу і відчувати її так, наче вона – їхня власна. Тому ваше першочергове завдання – впоратися зі своїми переживаннями.

“Без нервів, без сліз, – нагадує Наталія Мартишко. – Буває, що людина себе накручує і віддає тварину в істериці, мовляв, боже, що ж ви там будете робити з моєю собачкою. Звісно, це викликає у тварини величезний стрес. Будь ласка, відповідально ставтеся до своїх дій. Якщо є потреба, поплачте десь на самоті. Дихайте. Цим ви допоможете тварині. Давайте не ставати додатковим джерелом стресу для свого улюбленця”.

5. Не годуйте перед операцією.

Безпосередньо перед проведенням кастрації тварину не годують – киць і котиків шість годин, собак близько восьми, але найкраще буде запитати в лікаря, який буде проводити операцію вашій тваринці. Не можна давати навіть ласощі, якими б голодними очима на вас не дивилися. За годину до поїздки в клініку потрібно прибрати воду. В іншому випадку від введених препаратів котика чи песика, швидше за все, знудить, і є ризик потрапляння часточок їжі в легені. Воно того не варте.

6. Домовтеся на конкретний час.

Наталія Мартишко закликає домовитися з клінікою так, щоб собаку чи кота прийняли на операцію в конкретний час, і не приїздити раніше вказаного часу, тобто якщо це можливо, мінімізувати очікування. “Попросіть, щоб тварину відразу готували до операції, тоді це все проходить достатньо швидко, – пояснює вона. – Собака чи кіт не думає, що сталося, чому його там покинули, чи не покинули його часом назовсім”.

Відчуття стресу від очікування пов’язано і з іншими факторами. “Ветклініка – це не лише місце допомоги тваринам. Там є біль і стрес, які мають свій запах, і тварина це відчуває. Це не тільки радість і смаколики в зоомагазині”. Саме тому перебування тварини в клініці, особливо перед операцією, варто звести до необхідного мінімуму.

7. Після операції

Після процедури потрібно близько години, щоб тварина відійшла від наркозу – залежно від того, які препарати використовуються. Лікар розповість, як пройшла операція та видасть призначення, в якому вкаже всю необхідну інформацію щодо обробок, препаратів та швів. 

“В день операції обов’язково потрібно тримати тварину в полі зору, – радить Оксана Поладова. – Хоча дорогою додому такі пацієнти зазвичай вже не сплять, явища, пов’язані з епідуральною анестезією, наприклад, нездатність рухати задніми ногами, можуть затримуватися. Тому треба слідкувати, щоб тварина не впала”.

Тривалість реабілітаційного періоду залежить від того, про яку тварину ми говоримо. “Планова кастрація котів потребує найменше зусиль, – пояснює лікарка. – Через декілька днів котик вже буде зовсім здоровий, хоча знову ж таки, потрібно дотримуватись рекомендацій конкретно вашого лікаря. Кобелі трохи важче переносять таку операцію, часто буває ускладнення у вигляді набряку калитки, тож реабілітаційний період подовжується. У самок кастрації зазвичай потребують більш ретельного догляду та знеболення, залежно від того, як пройшла операція і який метод був обраний. 

При боковому доступі без ускладнень часто нема необхідності навіть обробляти шви, але знеболення такі тварини потребують. Якщо за доступу по білій лінії було накладено косметичний шов, його може не бути потрібно обробляти, і знімати його не потрібно. Вузловий або інший не внутрішньошкірний шов потрібно знімати на 7-10 день після операції. Тобто в залежності від ситуації може бути необхідно введення препаратів і обробка швів”.

Що ж до того, як поводитись із улюбленцем в період видужання, Американська спільнота запобігання жорстокості до тварин радить мінімізувати контакт улюбленця з іншими тваринами на період видужання, використовувати метод, який порадить ветеринар, щоб не дозволяти тварині лизати шви, не дозволяти стрибати з високих точок, не купати собаку принаймні десять днів після операції (нагадаємо, котиків купають лише у виняткових випадках) та дзвонити ветеринару, якщо тварина неспокійна, постійно спить, мало їсть, або в неї проявляються проблеми з травленням.

Всіх наших підопічних та тварин у Центрі стерилізації каструють високоякісні фахівці із нашої партнерської клініки.

Всіх наших підопічних та тварин у Центрі стерилізації каструють високоякісні фахівці із нашої партнерської клініки.

Позбуваємось міфів і стереотипів

Міф 1: Тварині бракуватиме статевого життя, радості материнства. 

Правда: Тварина не страждає від відсутності цих аспектів її життя.

“Тут йдеться лише про так зване олюднення тварини, – пояснює Наталія Мартишко. – Воно присутнє у нас завжди: ми даємо тваринам імена, спілкуємося з ними. Я не кажу, що це погано, але все має бути в міру. Якщо це стосується здоров’я улюбленця, зокрема питання кастрації, олюднювати його не можна. Тварини – не люди, вони не будуть одне з одного збиткуватися в зграї через відсутність “щастя і радості сексу” чи називати одна одну старими дівами через відсутність діток. Це дурниця”.

Наталія наголошує, що у випадку сумнівів слід ставити запитання ветеринару, а не перекладати свої відчуття на тварину. “Собака не страждає від відсутності, назвімо це людським терміном, статевого акту. Вона не знає, як гарно було би бути мамою. Навіть навпаки. Якщо подивитися на мам-собачок, які народили вперше, це дуже сумно, бо вона сама ще дитина. До дворічного віку собачки – ще цуценята. А тут самці навколо, потім зміни в організмі, пологи, дітлахи”.

В першу тічку в самочок ще нема навіть охоти. Вони не розуміють, що з ними відбувається. Вони відчувають стрес, відчувають зміни, інакший запах, тривожаться, кішки мурчать – але це фізіологічні процеси. Психологічно тварини до цього ще не готові; такі ранні зміни були закладені природою просто для того, щоб забезпечити виживання виду. Тому якщо ви взяли на себе відповідальність за тварину, ваше завдання – не допустити цього стресу в її житті. 

Міф 2: Киця / собачка повинна народити хоча б раз, перш ніж її каструвати.

Правда: Кастрацію найкраще проводити до першої тічки.

“Якщо хтось із лікарів таке рекомендує, краще з ним справ більше не мати, – каже Оксана Поладова. – Це дуже застарілий погляд на репродуктивне здоров’я, який не має наукового підґрунтя. У тварин не існує психологічних проблем із неможливістю мати потомство, і якогось позитивного впливу на здоров’я самки вагітність і пологи не мають. Навпаки – існує ризик проблемної вагітності, проблемних пологів, нежиттєздатного потомства”. 

Кастрація до першої тічки на 86% зменшує ризик розвитку раку молочних залоз у майбутньому, і звісно, під час очікування потомства і подальшої операції залишаються актуальними всі ті ризики для здоров’я, які були перелічені в розділі “Навіщо каструвати тварину”.

Щодо проведення самої операції, переваг також немає. “Ніяким чином це науково, медично не підтверджено, – прокоментували цей погляд у клініці “Алден-Вет”. – Ніякого позитивного впливу на здоров’я чи на проведення операції, полегшення наслідків після операції попередній досвід пологів не має”.

Міф 3: Після операції тварина розтовстіє.

Правда: Вага тварини залежить насамперед від харчування та активності.

“Після кастрації тварини можуть стати менш рухливими, а апетит, навпаки, підвищуватись, – пояснює Оксана Поладова. – Але це можна досить легко контролювати. Достатньо лише дотримуватись добової порції їжі, яка зазначена на будь-якій пачці корму, і не підгодовувати тварину зі столу”. 

У кастрованих тварин дещо знижуються потреби в енергії (приблизно на 20%), тому вони можуть набирати вагу, якщо не вносити змін у їхнє харчування порівняно з тим, яким воно було “до”. Найкращий варіант – обрати якісний корм тієї ж марки, що й раніше, але версію для кастрованих тварин, і годувати не більше, ніж зазначено на упаковці. Привчіть котика чи песика, що ви годуєте його двічі на день, і закріплюйте цю звичку.

Не забувайте, що надмірна вага підвищує ризик захворювань, в тому числі серця й опорно-рухового апарату. Тварини з ожирінням схильні до цукрового діабету і деяких інших ендокринних захворювань. Тому краще вже голодні очі. :)

Збагачене середовище для кота, щоб він не лінувався та був активним.  фото Наталії Мартишко

Збагачене середовище для кота, щоб він не лінувався та був активним.

фото Наталії Мартишко

Міф 4: Після операції у тварини зміниться характер, вона стане млявою.

Правда: Статеві гормони не впливають на грайливість.

Особливо поширений цей міф щодо котиків.

Наталія Мартишко вважає, що тут ми стикаємось із ситуацією, коли люди помічають лише зміни, і не зважають на випадки, коли змін не відбулося. “Якщо п’ятирічний статечний кіт не кастрований, ніхто не зважає. Якщо кіт дуже грайливий і залишається грайливим після операції, теж ніхто нічого не помічає”.

Але молодому котику операцію, якщо керуватися порадами ветеринара, роблять якраз у період, коли він ще й дорослішає. Тому так, після операції поведінка кота може змінитися, але не через операцію, а природно, через дорослішання. Комунікабельний і грайливий котик залишиться комунікабельним і грайливим, але він запропонує гратися тоді, коли він сам цього схоче, а не коли від нього цього схоче людина.

“Кіт стає менш активним, якщо у квартирі мало місця і йому нічого робити – тобто немає так званого збагаченого середовища з урахуванням видотипової поведінки тварини. Тоді кіт починає більше спати, – пояснює Наталія Мартишко. – Котом треба займатися, треба гратися з ним. Зараз є величезна кількість іграшок та пристроїв, за допомогою яких з котами можна гратися і розвивати їх”.

А от негативні аспекти поведінки, такі як агресія до інших тварин чи маркування території, дійсно зменшуються або зникають після операції.

Цікавий розвиток для 14-річного кота. З такими цікавинками ваша тваринка точно не буде млявою!  фото Наталії Мартишко

Цікавий розвиток для 14-річного кота. З такими цікавинками ваша тваринка точно не буде млявою!

фото Наталії Мартишко

Міф 5: Замість операції можна давати коту спеціальні таблетки.

Правда: Таблетки небезпечні або неефективні.

У клініці «Алден-Вет» застерігають від використання таблеток для самочок. “Всі ці таблетки гормональні, їх треба застосовувати досить довго, і в близько 90% випадків воно призведе до ендометриту – запалення матки, або ж до піометри, і в результаті операцію однаково доведеться робити, але в значно менш сприятливих і більш небезпечних умовах”. В інструкції також застерігають від тривалого використання таких “ліків” і попереджають про потенційний ризик діабету і атрофії кори надниркових залоз.

А що стосується заспокійливих препаратів для котів, Оксана Поладова говорить про те, що вони малоефективні і мають “псевдозаспокійливу” дію. “Вони не відбивають охоту у тварин, а лише працюють як чай з ромашкою для людини у кращому випадку. У гіршому – не працюють взагалі. Більшість з них мають накопичувальний ефект, тобто треба їх давати хоча б тиждень, аби був якийсь ефект. У препаратів на основі рослин побічних дій мінімум, однак і корисних у цьому випадку також мінімум”.

Міф 6: Кошенята / цуценята – це класно, і я точно знаю, що зможу їх прилаштувати або лишити собі, тож нехай тварина народжує.

Правда: Ні, ні, ні!

Безсумнівно, кошенята і цуценята – дуже милі створіння. Однак їх забагато – в тому сенсі, що їх, на жаль, значно більше, ніж люблячих домівок, які готові їх прихистити. Саме через це й існують такі проекти, як Adopt Don’t Stop. Тому навіть якщо ваша тварина – Анджеліна Джолі серед котів чи Бред Пітт серед собак, дозволяючи їй розмножуватись, ви робите внесок у цю проблему. Кожне прилаштоване вами кошеня чи цуценя – це на один дім менше для численних тварин, які чекають на своїх мам і тат у притулках.

Якщо ви або ваші друзі готові взяти собі кошеня чи цуценя – знайдіть притулок, де можна обрати собі котика чи песика. У випадку пошуку конкретної породи песика – принаймні спробуйте знайти людей, які займаються розведенням максимально етично. Це значно краще, ніж наражати свою домашню улюбленицю на всі ці ризики для фізичного і психологічного здоров’я. 

Якщо ж вам просто хочеться провести час із кошенятами чи цуценятами, поїдьте поволонтерити в притулок або візьміть тваринку додому на тимчасову перетримку. 

Малюки чудові та неймовірно милі! Але на всіх просто не знайдеться така кількість добрих людей, яка забере їх додому. Тож поки є вуличні тварини, які шукають домівку, давати народжувати домашнім тваринам – це безвідповідально.

Малюки чудові та неймовірно милі! Але на всіх просто не знайдеться така кількість добрих людей, яка забере їх додому. Тож поки є вуличні тварини, які шукають домівку, давати народжувати домашнім тваринам – це безвідповідально.

Замість висновку – коротко про головне із статті:

  • Кастрація – єдиний надійний метод запобігти розмноженню тварини, який також покращує її здоров’я та підвищує очікувану тривалість життя. 

  • Переваги операції значно вищі, ніж будь-які ризики. 

  • Тварина не відчуває потреби в “статевому житті” або “радості материнства / батьківства”.

  • Ретельно готуйтеся і вивчати інформацію, щоб почуватися спокійно і впевнено.

  • Обов’язково проконсультуйтеся в лікаря, а за потреби – в зоопсихолога, і дотримуйтеся їхніх рекомендацій.

Дякуємо за ґрунтовну допомогу в підготовці матеріалу Оксані Поладовій, Наталії Мартишко та мережі ветеринарних центрів “Алден-Вет”!

Благодійний фонд Adopt Don't Stop відкрив перший в Україні Центр стерилізації вуличних тварин.

За місяць ми приймаємо на кастрацію близька 100 безхатніх тваринок.

Підтримати Центр можна будь-якою зручною сумою https://adoptdontstop.com/donate 

Величезна подяка Natalia Slipenko за підготовлений матеріал!

Джерела:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6070019/

https://www.banfield.com/about-us/news-room/press-releases-announcements/spaying-and-neutering-may-contribute-to-longer-lif

https://www.researchgate.net/publication/273737894_Evaluating_the_benefits_and_risks_of_neutering_dogs_and_cats

https://www.petmd.com/dog/care/spay-and-neutering-dogs-101-everything-you-need-know