Особистий досвід: поява дорослої киці вдома.

Коли мені запропонували написати про адопцію котиків, я погодилась практично без вагань.

А чому б і ні?

Адже тема близька, бо два роки тому сама взяла колись вуличну кицю у волонтерів. Тому поняття було не тільки теоретичне, але і трохи практики назбирала

Але коли сидиш перед чистим аркушем, все не так просто…

В голові стукають думки на кшталт «з чого ти взяла, що твій випадок взагалі буде комусь корисним». Але потім вирішила, можливо, для когось це стане важливим моментом і на одну бездомну тварину стане менше?

Тож, з чого все почалося?

З дитинства вдома завжди були коти, собаки і акваріумні рибки. Тому розуміння, що тваринки – то відповідальність, прийшло скоро.

Але окреме житло, ненормований робочий день, відрядження довгий час стримували бажання мати домашнього улюбленця. Знайома історія? Хитніть головою, щоб я побачила, що ви зі мною згодні :)

Потім декретна відпустка і маленька дитина. І в той момент, коли малеча з неймовірно благальним виразом дивилась на котиків у бабусі, а потім на всіх чотирилапих всіх кольорів і форм на вулицях, прийшла думка, що пора. Пора вчити дитину правильно ставитись до тварин. І подарувати турботливу родину одному з мурчиків.

66275133_296204001158640_5519719135040241664_n.jpg

Красуня Скарлет

Далі – сторінки різних волонтерських організацій і фото котиків. Думки «купити кота» одразу відкинула.

Навіщо? Коли стільки чудових ексвуличних котиків чекають на свою людину!

І в якийсь момент на очі потрапило кошеня. Воно! Все закрутилось дуже швидко: дзвінок куратору, звістка, що його вже забрали і фото іншої, вже дорослої киці. Я вірю у любов до тваринки з першого погляду. Але ще вірю, що кожну кицю, кожну собаньку дуже легко полюбити. Тому, якщо вам сподобалось фото якоїсь тварини, але вона вже стала домашньою – не засмучуйтеся! Десь поряд обов'язково є фантастична тваринка, яка чекає на вас! Нам «не дісталося» саме те кошеня, від якого «зойкнуло» моє серце. Але замість того, в наше життя увійшла радість на ім'я Скарлет. І я жодного дня не пожалкувала, що обрала її.

Далі – наступив етап підготувань до появи киці вдома. По-перше, треба закупити найнеобхідніші речі для кожної киці. Сюди входить посуд (мисочка для води та корму), корм. Якщо берети кицю у волонтера, дізнайтеся, який корм вона їсть – і купіть саме його. Якщо бажаєте перейти на інший корм вищої якості – на перші 1-2 дні все ж візьміть трохи корму у волонтера, щоб перехід на нове харчування був поступовим.

Дізнатися, який раціон радять ветеринари, ви можете з нашої статті «Корм vs натуралка».

Обов'язково придбайте киці лоток та наповнювач для нього. Також дізнайтеся у волонтера, чим користується киця і хоча б на перший час забезпечте їй лоток зі звичним наповнювачем.

Як привчити кицю до лоточка і як обирати наповнювач, дізнайтеся з нашої статті «С уважением, лоток».

Скарлет пощастило стати домашньою кицею

Скарлет пощастило стати домашньою кицею

Частіше за все дорослі киці не цікавляться меблями, але і їм потрібна дряпка. Не кажучи вже про маленьких кошенят. Як привчити кота до дряпки – підкаже наш матеріал.

Іграшки – куди ж без них! Навіть якщо ви берете дорослу тварину, їй знадобляться мишки, пір'їнки, м'ячики, вудочки та інші кото-іграшки.

Важливий етап підготовки до приїзду киці: огляд квартири очима кота. Тут важливо виявити та заховати все, що може бути небезпечним і що легко можна розбити/пошкодити. Зверніть особливу увагу на кімнатні рослини. Багато з них є отруйними для котика! Передивитися перелік безпечних/небезпечних рослин можна тут.

У нашій ситуації усі ці процеси йшли паралельно з розмовами з малечею про котика і правила поведінки з ним. Я виховувала в дитині повагу до живої істоти і пояснювали, як можна взаємодіяти з кицею, а як – ні.

Нарешті настав момент, коли до безтями перелякана киця в переносці попала до нас у квартиру. Відтоді й до нині, ми жодного разу не пожалкували, що взяли все ж таки дорослу тваринку.

Її ніколи не цікавили шпалери/ меблі/ гардини. Нічого не гризла і не знищувала, за що їй велика подяка.

З дитиною – повний паритет. Киця була ненав’язливою, непомітною. Дитина – з повагою ставилася до особистого простору тваринки. Правда перший час киця взагалі не показувалась на відкритій території і вільно пересувалась тільки вночі. Але ми на неї не тиснули, давали стільки часу на адаптацію, скільки їй було потрібно.

Жодних проблем із відвідинами туалету також не було. Єдине, не відразу вдалось підібрати раціон. Від зміни території апетит перший час був зовсім ніякий. Але терпіння і запас паштетиків – і проблема була вирішена.

Нашу Скарлет лякали всі звичні для людини домашні звуки. Пилосос, телевізор, голосніша розмова – цього було достатньо, щоб знову залізти під диван. І цей страх 100% не пройшов донині. Але ми турботливо до цього ставимося і з кожним днем ситуація покращується.

Резюмуючи, можу сказати, наша адопція виявилась простішою, ніж очікували. Терплячість окупилась сторицею. Тепер після кожної прогулянки в коридорі нас зустрічає наша Скарлет. Вона виявилась кішкою, яка не любить «тєлячих нєжностей». Але через рік після знайомства запросто може підійти і попроситись на руки.

А ось Норман, підопічний  Adopt Don`t Stop , просто обожнює сидіти на ручках!  Шукає свою ніжну людину! Для знайомства із Норманом – пишіть нам.

А ось Норман, підопічний Adopt Don`t Stop, просто обожнює сидіти на ручках!

Шукає свою ніжну людину! Для знайомства із Норманом – пишіть нам.

І насамкінець. Можливо мій досвід стане для когось поштовхом. Взяти вуличну тваринку – це дати їй відчуття спокою і затишку. А натомість Ви отримаєте потужний цілодобовий наймиліший у світі антидепресант!

Ось такий Норман антидеприсантик!

Ось такий Норман антидеприсантик!

Але разом з тим, якби це високомовно не звучало, людям дуже бракує відповідальності. Ніколи не пізно почати працювати над собою. Ставати дорослішими і бути готовими стати старшим другом для чотирилапика. Адже хто може краще мобілізувати всі наші ресурси, все найкраще в нас, як не відданий чотирилапий друг?

Наш красень Юрій Олексійович також чекає на свою родину! Не зволікайте!

Наш красень Юрій Олексійович також чекає на свою родину! Не зволікайте!

І тепер практичні поради щодо того, як правильно підготувати до появи котика вдома.

Дякую за них ветеринарному лікарю Тетяні Літвіновій.

«Тварина в домі – завжди велика відповідальність. Якщо це перша киця, тоді слід звернути увагу на ваші вікна. Обов'язкова наявність захисту на них. Сітки антикішка, фіксатори провітрювання вікон. Це необхідна умова, бо кішка може випасти з вікна або застрягти, коли вікно відкрите на провітрювання. Обов'язково необхідно ознайомитися з особливостями харчування тваринки. Якщо беремо породисту кішку, враховуємо особливості деяких порід. Якщо беремо тваринку з вулиці, тоді намагаємося максимально дізнатися історію його життя і враховуємо особливості подальшого утримання.
Якщо в будинку вже є кішка, і хочете ще одну, то слід враховувати поведінкові звички і можливість конфліктів між котами.
Будь-яка тварина потребує щорічної вакцинації та профілактичних оглядах у фахівця. Харчування підбирається індивідуально, залежно від потреб тварини і рекомендацій ветеринара.”

Більш детальні рекомендації щодо підготовки квартири до появи котика – читайте в нашому попередньому матеріалі.

Діліться своїм досвідом, як пройшла адоптація вашого котика вдома?

Чи були смішні випадки? Як ви справлялися?

Чекаємо на ваші історії!

Привіт від Скарлет, щиро ваша Оксана Господарець